Дослідження впливу форми носової частини судна на його опір в умовах тихої воді та хвилювання

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

І.П. Давидов
А.В. Печенюк

Анотація

Проєктування та оптимізація форми корпусу судна з ціллю мінімізації опору та забезпечення інших проектних вимог є добре відомою проблемою теорії та проєктування корабля. Сьогодні до її дослідження можуть бути застосовані методи чисельної гідродинаміки рідини (computational fluid dynamics – CFD), що динамічно розвиваються. Запропонований метод проєктування та оптимізації форми корпусу використовує CFD аналіз для оцінки реакцій опору на систематичні перетворення поверхні корпусу. Перетворення спочатку задаються на стройовій по шпангоутах, потім застосовуються до відповідних ділянок суднової поверхні з використанням спеціальних методів їх перебудови. Кожна окрема трансформація відповідає новому варіанту форми корпусу з перетвореною ділянкою поверхні. Усі варіанти, що підготовлені на основі початкової форми корпусу, відносяться до першого кроку оптимізаційного процесу. Вони використовуються у CFD розрахунках для оцінки змін опору у спокійній воді. Результати можуть бути представлені у вигляді неперервних апроксимуючих функцій приросту об’єму чи площини перерізу для кожної окремої ділянки поверхні корпусу та використані у процедурах оптимізації. В результаті, може бути отримана оптимальна форма стройової по шпангоутах, що виражає оптимальний поздовжній розподіл постійного об’єму корпусу та відповідає оптимізованій формі поверхні корпусу. Даний метод був застосований до носових частин двох суден, включаючи добре відому форму корпусу KCS та показав цікаві результати. У статті наведені деякі подальші доопрацювання методу, розроблені на основі аналізу його надійності та практичних особливостей. Показано, що точність розрахунків, хоч вона і залежить від обраної чисельної моделі та постановки, можна суттєво покращити за допомогою дослідження збіжності по сітці. Отримані результати оптимізації в умовах спокійної води були додатково оцінені відносно опору на хвилюванні. Виявилося, що зміни, внесені у форму корпусу KCS, не мають відчутного впливу на опір на зустрічному регулярному та нерегулярному хвилюванні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Давидов, І., & Печенюк, А. (2023). Дослідження впливу форми носової частини судна на його опір в умовах тихої воді та хвилювання. Вісник Одеського національного морського університету, (70), 7-20. https://doi.org/10.47049/2226-1893-2023-3-7-20
Розділ
Теорія та проектування суден
Біографії авторів

І.П. Давидов, Національний університет «Одеська морська академія», Україна

к.т.н., доцент, завідуючий кафедрою «Теорія та устрій судна»

А.В. Печенюк, Національний університет «Одеська морська академія», Україна

к.т.н., доцент кафедри «Теорія та устрій судна»

Посилання

1. Sizov V.G. (2006). About a method of ship form improvement. Herald of the Odessa National Maritime University, 19, 14-19 [in Russian].
2. Hogner E. (1936). Influence lines for the wave resistance of ships. Proc. of the Royal society A: mathematical, physical and engineering sciences, 155, 292-301.
3. Haichao C., Xide C., Zuyuan L., Baiwei F. & Chengsheng Z. (2016). Sample selection method for ship resistance performance optimization based on approximated model. Journal of Ship Research, 60 (1), 1-13. DOI: 10.5957/JOSR.60.1.140047
4. Legović D. & Dejhalla R. (2015). Numerical hydrodynamic optimization of a tanker hull form. Proc. of 16th Int. Congress of IMAM (IMAM 2015): Towards green marine technology and transport (pp. 75-82). – London (UK): CRC Press. DOI: 10.1201/b18855
5. Pechenyuk A. V. (2016). The method of optimum foreship transformation in the problem of total resistance decreasing in the still water. Zbirnyk naukovykh prats NUK, 2, 40-45 [in Russian].
6. Lackenby H. (1950). On the systematic geometrical variation of ship forms. RINA Transactions, 289–316.
7. Davydov I.P. & Pechenyuk A.V. (2016). About practical significance and reliability of the results obtained by the method of optimum foreship transformation. Zbirnyk naukovykh prats NUK, 3, 3-10 [in Russian].
8. Larsson L., Stern F. & Bertram V. (2003). Benchmarking of computational fluid dynamics for ship flows: the Gothenburg 2000 Workshop. Journal of Ship Research, 47 (1), 63-81. DOI: 10.5957/jsr.2003.47.1.63
9. Aksenov A.A., Zhluktov S.V., Silaev D.P., Kharchenko S.A., Ilyin V.A., Pechenyuk A.V., Ryabinkin E.A. et al. (2017). Investigating the Problems of Ship Propulsion on a Supercomputer. Proc. of Ivannikov ISPRAS Open Conference (ISPRAS-2017) (pp. 124-132). – Los Alamitos (USA): IEEE.
10. Gerritsma J. & Beukelman W. (1972) Analysis of the Resistance Increase in Waves of a Fast Cargo Ship. International shipbuilding progress, 19 (217).
11. Guliev J.M. & Davidov I.F. & Elis J.M. (1984). System of Computer Programs for Prediction of Seakeeping Qualities of Ships and Marine Structure. Proc. 13th Session SMSSH, 1 (33).