Застосування методу деформованих координат до визначення хвильових характеристик скінченної амплітуди на глибоководді і мілководді

Анотація

Розглянуті особливості визначення характеристик хвилювання при використанні метода деформованих координат. Наведено порівняння профілів хвиль, які розраховані для мілководної акваторії за наближеною теорією, що запропонована, за теорією Стокса та за кноїдальною теорією. Вивчення хвильових рухів на вільній поверхні вод морів та океанів розвивається за чотирма напрямками: гідродинамічному, енергетичному, статистичному та спектральному на основі використання теоретичних та експериментальних методів. Сутність гідродинамічної теорії хвиль полягає у математичному вивченні хвильових рухів ідеальної рідини із вільною поверхнею. Ця теорія дозволяє вірно оцінити внутрішню динамічну структуру хвильового руху, зв'язки між окремими елементами хвиль. Відповідь на одне з основних питань у теорії морських хвиль: чому ледве помітна вітрова бриж під дією сильного вітру виростає на океанських просторах в гігантські хвилі і який механізм їх гасіння дозволяє отримати енергетична теорія? Відмінною властивістю морських хвиль є складність і відома хаотичність структури схвильованої поверхні. Вивчення цього питання ведеться з двох точок зору. З одного боку, досліджуються статистичні закони розподілу безпосередньо спостерігаємих елементів хвиль-висот, періодів, довжин; з іншого боку, вивчається внутрішня спектральна структура поверхні, її енергетичний спектр.