Аналіз специфіки роботи технічного флоту та розробка технологій відновлення суднових деталей

Анотація

У статті розглянуто специфіку експлуатації технічного флоту, зокрема землечерпальних снарядів, для яких характерні екстремальні умови роботи механізмів ковшових ланцюгів. Проаналізовано конструкційні особливості пальців ковшового ланцюга, що зазнають дії високих питомих тисків, абразивного зношування, корозійного середовища морської води та ударних навантажень, що призводить до інтенсивної втрати працездатності. Встановлено, що традиційні способи відновлення, зокрема напилення, є малоефективними через високу пористість покриттів і недостатню здатність витримувати локальні навантаження. На основі проведених у Одеському національному морському університеті досліджень запропоновано технологію відновлення пальців ковшових ланцюгів методом електродугового наплавлення порошковими дротами різного хімічного складу. Детально розглянуто властивості матеріалів ПП-АН 170, ПП-АН 125 та ПП-АН 122, а також особливості формування наплавлених шарів, їх твердість, структурні характеристики та технологічні обмеження. Показано, що застосування комбінованого гвинтового наплавлення з використанням підшарів із пластичного дроту СВ-08А дозволяє мінімізувати утворення тріщин та забезпечити рівномірність наплавленого шару. Проведені порівняльні випробування на зносостійкість із використанням спеціальної випробувальної установки підтвердили функціональну ефективність наплавлених матеріалів. Встановлено, що дроти ПП-АН 122 та ПП-АН 170 забезпечують близькі значення відносного зносу, проте ПП-АН 122 має технологічну перевагу завдяки кращій оброблюваності після наплавлення та підвищенню твердості в процесі термообробки. Показано, що збільшення частоти обертання та тривалості випробувань призводить до стабілізації зношування після етапу приработки. Зроблено висновок щодо доцільності використання порошкових дротів ПП-АН 170 і ПП-АН 122 для відновлення пальців ковшових ланцюгів землечерпалок, а також визначено напрями подальшого підвищення ресурсу деталей шляхом оптимізації зазорів у сполученнях та вдосконалення технологічних операцій механічної обробки.